ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
«ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ: ЯК НАВЧИТИ БЕЗПЕЦІ
У ВІРТУАЛЬНОМУ СВІТІ»
1. Роз'ясніть дитині важливість захисту своєї та чужої конфіденційної інформації:
- не можна викладати в інтернет інформацію про сім'ю та її фінансові справи, адреси проживання та навчання, номери телефонів, кредитної картки та банківські дані;
- нікому, крім батьків, не можна називати власні паролі до інтернет-сервісів (навіть найкращим друзям).
2. Навчіть дітей поводитися в інтернеті так само, як у реальному житті. У Всесвітній Мережі дитина має поводитися ввічливо, не робити нічого, що може образити інших людей або суперечить закону. Незаконне копіювання та розповсюдження матеріалів, що є чиєюсь власністю, вважається крадіжкою.
3. Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого. Навчіть дитину не надто довіряти незнайомим людям у Мережі. Дитина повинна знати, що не можна призначати зустріч з віртуальними знайомими без дозволу батьків.
4. Віртуальний світ іноді коштує реальних грошей. Завжди потрібно з'ясовувати, скільки коштують спеціальні інтернет-сервіси: наприклад, якою є повна вартість SMS в онлайн-грі.
5. Звертатися за порадою – необхідно. Повідомте дитині, що вона може звернутися до Вас у будь-якій ситуації. Якщо в інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) щось не зрозуміло, хвилює або загрожує, дитина завжди має звертатися по допомогу до Вас.
Профорієнтація. Поради для батьків
1. Цікавтеся інформацією про навчальні заклади, розширюйте уявлення про коло професій, доступних старшокласникам, допомагайте дітям правильно оцінити свої можливості.
2. Не привчайте дітей до думки, що все вирішите за них самі.
3. Формуйте відповідальне ставлення до професійного вибору, зробленого самостійно.
4. Намагайтеся відшуковувати інформацію про умови праці і їх особливості.
5. Схвалюйте перебування вашої дитини у різноманітних гуртках та секціях, що допоможе їй краще пізнати себе, свої інтереси та здібності.
6. Ознайомлюйтесь самі і ознайомлюйте дітей зі станом ринку праці в регіоні, а також вищими навчальними закладами.
7. Відвідуйте місцевий центр зайнятості та інші установи й організації для проведення просвітницької роботи.
8. Ознайомлюйтесь з основними психологічними чинниками, що сприяють успішній діяльності людини в певній сфері (психофізіологічні особливості, здібності, мотивація тощо), найважливішими вимогами професій типу "людина – людина", "людина – техніка", "людина – художній образ", "людина – природа", "людина – знакова система".
9. Використовуйте у навчанні та вихованні дітей теоретичні засади виявлення здібностей дитини, шляхи їх розвитку.
10. Вивчайте особливості своєї дитини, зчиняйте вплив на формування її світогляду, сприяйте її особистісному та професійному самовизначенню.
11. Створіть умови для розвитку здібностей, організуйте діяльність дитини так, щоб вона була творчою, не рутинною, що саме по собі стимулює розвиток мислення.
12. Спрямовуйте діяльність на активізацію пізнавальної потреби шляхом підтримки природної допитливості.
13. Стимулюйте розвиток потреби досягнення успіхів. Викорінюйте потребу у втечі від невдач, пояснюйте, що невдачі – це теж позитивний результат діяльності.
14. Враховуйте психологічні особливості пізнавального та інтелектуального розвитку дитини певного віку.
15. Не забувайте у навчанні та вихованні використовувати метод похвали.
16. Сприяйте самостійності дитини у її вчинках, думках , ідеях.
17. Схвалюйте ініціативність вашої дитини.
18. Відокремлюйте негативні вчинки вашої дитини від її особистості.
19. Приділяйте якомога більше уваги запитанням і зацікавленностям дитини.
ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЩОДО ВИБОРУ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ ЇХНЬОЇ ДИТИНИ.
1. Не намагайтеся нав’язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Якщо ви все життя хотіли бути стюардесою, а стали бухгалтером, це не означає, що втілювати вашу мрію в життя має ваша дитина. Пам’ятайте, що вона має власні плани й мрії, з якими слід рахуватися. Не варто також змушувати нащадків іти вашою стежкою, навіть якщо у вашій родині всі до сьомого коліна були вчителями або лікарями.
2. Не тисніть на дитину, якщо вважаєте вибір її майбутньої професії невдалим. Ліпше допоможіть їй розібратися, чи справді вона розуміє позитивні й негативні боки того, що робитиме в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.
3. Якщо ваша дитина й досі не вирішила, ким хоче бути, допоможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа: «гуманітарій» вона чи «технар», творча особистість чи прагматик. Не можете визначити самотужки — скористайтеся послугами психолога або спеціаліста з профорієнтації при центрах зайнятості.
4. Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини випаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху. І цілком імовірно, що в майбутньому ваш син стане власником автосалону і буде безмежно вдячний вам за те, що ви не зробили його юристом, може й непоганим, але байдужим до своєї роботи.
5. Не квапте дитину, якщо вона не знає, ким хоче бути. Просто допоможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа.
Пам’ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у ВНЗ і навіть не протягом останнього шкільного року. Починати треба ще із 7-8 класів. Тоді до закінчення школи дитина вже точно визначиться, ким хоче стати.
Ми поруч! Або як налагодити взаємостосунки з підлітком
Кожна людина, не залежно від віку, має свої індивідуальні особливості. Навіть якщо діти схожі на нас зовні, це не означає, що досвід батьків повториться у досвіді дітей. Тому важливо навчитися слухати своїх дітей. Спробуйте замінити запитання «Як там навчання?» на «Який був у тебе день?», «Як настрій?» У цьому випадку ви з позиції контролю переходите на позицію дружби, підтримки і любові. Не вимагайте розповідати всі секрети. «Я поруч, якщо потрібно».
Не забувайтеся піклуватися про себе! Виховання дітей – непростий процес і потребуй сил. Поставте собі запитання прямо зараз: «Чого мені зараз хочеться?», складіть список. Що з переліченого ви можете зробити вже сьогодні? І сміливо крокуйте вперед до своїх бажань. Щасливі батьки – щасливі діти!
Пам’ятайте, ви – найкращі батьки для своїх дітей!
Діти швидко ростуть і прагнуть до самостійності. Однак важливо навчити їх правилам поведінки з незнайомцями.
Ось декілька підказок, які допоможуть батькам у цьому питанні.
1. Приховуйте ім’я та прізвище дитини
Деякі батьки підписують особисті речі дітей на випадок втрати, наприклад, рюкзак чи форму. Проте таким чином про ім’я дитини може дізнатися стороння людина. А звернення до дитини по імені може бути сприйняте дитиною більш довірливо, аніж просто «хлопчик» чи «дівчинка». Тому краще на бірці писати телефон батьків – тоді, якщо втрачена річ буде знайдена, вам зателефонують.
2. Тікати від машини необхідно в зворотному напрямку
Так, всі ми вчимо дітей не сідати в чужу машину. Але варто також, щоб діти запам’ятали правило – тікати від машини в зворотному від її руху напрямку. Поки водій розверне авто, дитина вже встигне відбігти на безпечну відстань.
3. Кодова фраза для всієї сім’ї
Придумайте пароль, який знатимуть лише члени вашої сім’ї. І, якщо станеться ситуація, що забрати дитину зі школи ви попросили когось зі знайомих, дитина вимагатиме повідомити їй «кодову фразу», а її незнання має насторожити школяра.
4. Зберігати дистанцію
Дитина має знати, що незнайомці можуть заговорити не тільки дітей, але й дорослих, тому важливо швидко піти в безпечне місце вже через 5-7 секунд після початку розмови. Слід стояти від незнайомця на відстані 2-2,5 метрів. Якщо він наближається, необхідно робити відповідно крок назад. Разом з дитиною потренуйте цю ситуацію.
5. Кричати «Я його не знаю»
Повідомте дитині, що якщо її схопив незнайомець, то можна і необхідно поводитись «погано»: кусатися, дряпатися, вириватися і привертати увагу будь-якою ціною, навіть, якщо дуже страшно. Необхідно гучно кричати: «Я його не знаю! Він хоче мене забрати!» Варто з дитиною час від часу тренуватися так робити.
6. Не заходити до ліфту з незнайомцями
Привчіть дитину чекати ліфт спиною до стіни, щоби бачити всіх, хто до нього підходить. І, якщо це незнайома чи малознайома людина, під будь-яким приводом не заходити з нею до ліфта: робіть вигляд, що щось забули, чи йти до поштових ящиків. Якщо людина запрошує зайти до ліфта, найкращий варіант – спокійно відповісти, що батьки дозволяють їздити в ліфті лише самій або з сусідами. Якщо незнайомець намагається затягнути в ліфт, необхідно кричати, кусатися та битися.
7. Кнопка SOS та додаток для відстеження
Сучасний світ технологій дозволяє батькам у будь-який час дізнатися про місцезнаходження дитини. Це можна зробити, встановивши, наприклад, мобільний додаток. Гаджети з тривожною кнопкою можуть бути у вигляді годинника, брелка, браслета тощо.
До уваги батьки! Про проведення весняних канікул із 02 квітня 2018 по 11 квітня 2018 рр.:
До уваги батьки! Про проведення літніх канікул :
До уваги батьки ! Про проведення канікул на 2018-2019 н.р. :
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
«ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ: ЯК НАВЧИТИ БЕЗПЕЦІ
У ВІРТУАЛЬНОМУ СВІТІ»
1. Роз'ясніть дитині важливість захисту своєї та чужої конфіденційної інформації:
- не можна викладати в інтернет інформацію про сім'ю та її фінансові справи, адреси проживання та навчання, номери телефонів, кредитної картки та банківські дані;
- нікому, крім батьків, не можна називати власні паролі до інтернет-сервісів (навіть найкращим друзям).
2. Навчіть дітей поводитися в інтернеті так само, як у реальному житті. У Всесвітній Мережі дитина має поводитися ввічливо, не робити нічого, що може образити інших людей або суперечить закону. Незаконне копіювання та розповсюдження матеріалів, що є чиєюсь власністю, вважається крадіжкою.
3. Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого. Навчіть дитину не надто довіряти незнайомим людям у Мережі. Дитина повинна знати, що не можна призначати зустріч з віртуальними знайомими без дозволу батьків.
4. Віртуальний світ іноді коштує реальних грошей. Завжди потрібно з'ясовувати, скільки коштують спеціальні інтернет-сервіси: наприклад, якою є повна вартість SMS в онлайн-грі.
5. Звертатися за порадою – необхідно. Повідомте дитині, що вона може звернутися до Вас у будь-якій ситуації. Якщо в інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) щось не зрозуміло, хвилює або загрожує, дитина завжди має звертатися по допомогу до Вас.
Профорієнтація. Поради для батьків
1. Цікавтеся інформацією про навчальні заклади, розширюйте уявлення про коло професій, доступних старшокласникам, допомагайте дітям правильно оцінити свої можливості.
2. Не привчайте дітей до думки, що все вирішите за них самі.
3. Формуйте відповідальне ставлення до професійного вибору, зробленого самостійно.
4. Намагайтеся відшуковувати інформацію про умови праці і їх особливості.
5. Схвалюйте перебування вашої дитини у різноманітних гуртках та секціях, що допоможе їй краще пізнати себе, свої інтереси та здібності.
6. Ознайомлюйтесь самі і ознайомлюйте дітей зі станом ринку праці в регіоні, а також вищими навчальними закладами.
7. Відвідуйте місцевий центр зайнятості та інші установи й організації для проведення просвітницької роботи.
8. Ознайомлюйтесь з основними психологічними чинниками, що сприяють успішній діяльності людини в певній сфері (психофізіологічні особливості, здібності, мотивація тощо), найважливішими вимогами професій типу "людина – людина", "людина – техніка", "людина – художній образ", "людина – природа", "людина – знакова система".
9. Використовуйте у навчанні та вихованні дітей теоретичні засади виявлення здібностей дитини, шляхи їх розвитку.
10. Вивчайте особливості своєї дитини, зчиняйте вплив на формування її світогляду, сприяйте її особистісному та професійному самовизначенню.
11. Створіть умови для розвитку здібностей, організуйте діяльність дитини так, щоб вона була творчою, не рутинною, що саме по собі стимулює розвиток мислення.
12. Спрямовуйте діяльність на активізацію пізнавальної потреби шляхом підтримки природної допитливості.
13. Стимулюйте розвиток потреби досягнення успіхів. Викорінюйте потребу у втечі від невдач, пояснюйте, що невдачі – це теж позитивний результат діяльності.
14. Враховуйте психологічні особливості пізнавального та інтелектуального розвитку дитини певного віку.
15. Не забувайте у навчанні та вихованні використовувати метод похвали.
16. Сприяйте самостійності дитини у її вчинках, думках , ідеях.
17. Схвалюйте ініціативність вашої дитини.
18. Відокремлюйте негативні вчинки вашої дитини від її особистості.
19. Приділяйте якомога більше уваги запитанням і зацікавленностям дитини.
ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЩОДО ВИБОРУ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ ЇХНЬОЇ ДИТИНИ.
1. Не намагайтеся нав’язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Якщо ви все життя хотіли бути стюардесою, а стали бухгалтером, це не означає, що втілювати вашу мрію в життя має ваша дитина. Пам’ятайте, що вона має власні плани й мрії, з якими слід рахуватися. Не варто також змушувати нащадків іти вашою стежкою, навіть якщо у вашій родині всі до сьомого коліна були вчителями або лікарями.
2. Не тисніть на дитину, якщо вважаєте вибір її майбутньої професії невдалим. Ліпше допоможіть їй розібратися, чи справді вона розуміє позитивні й негативні боки того, що робитиме в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.
3. Якщо ваша дитина й досі не вирішила, ким хоче бути, допоможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа: «гуманітарій» вона чи «технар», творча особистість чи прагматик. Не можете визначити самотужки — скористайтеся послугами психолога або спеціаліста з профорієнтації при центрах зайнятості.
4. Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини випаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху. І цілком імовірно, що в майбутньому ваш син стане власником автосалону і буде безмежно вдячний вам за те, що ви не зробили його юристом, може й непоганим, але байдужим до своєї роботи.
5. Не квапте дитину, якщо вона не знає, ким хоче бути. Просто допоможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа.
Пам’ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у ВНЗ і навіть не протягом останнього шкільного року. Починати треба ще із 7-8 класів. Тоді до закінчення школи дитина вже точно визначиться, ким хоче стати.
Ми поруч! Або як налагодити взаємостосунки з підлітком
Кожна людина, не залежно від віку, має свої індивідуальні особливості. Навіть якщо діти схожі на нас зовні, це не означає, що досвід батьків повториться у досвіді дітей. Тому важливо навчитися слухати своїх дітей. Спробуйте замінити запитання «Як там навчання?» на «Який був у тебе день?», «Як настрій?» У цьому випадку ви з позиції контролю переходите на позицію дружби, підтримки і любові. Не вимагайте розповідати всі секрети. «Я поруч, якщо потрібно».
Не забувайтеся піклуватися про себе! Виховання дітей – непростий процес і потребуй сил. Поставте собі запитання прямо зараз: «Чого мені зараз хочеться?», складіть список. Що з переліченого ви можете зробити вже сьогодні? І сміливо крокуйте вперед до своїх бажань. Щасливі батьки – щасливі діти!
Пам’ятайте, ви – найкращі батьки для своїх дітей!
Діти швидко ростуть і прагнуть до самостійності. Однак важливо навчити їх правилам поведінки з незнайомцями.
Ось декілька підказок, які допоможуть батькам у цьому питанні.
1. Приховуйте ім’я та прізвище дитини
Деякі батьки підписують особисті речі дітей на випадок втрати, наприклад, рюкзак чи форму. Проте таким чином про ім’я дитини може дізнатися стороння людина. А звернення до дитини по імені може бути сприйняте дитиною більш довірливо, аніж просто «хлопчик» чи «дівчинка». Тому краще на бірці писати телефон батьків – тоді, якщо втрачена річ буде знайдена, вам зателефонують.
2. Тікати від машини необхідно в зворотному напрямку
Так, всі ми вчимо дітей не сідати в чужу машину. Але варто також, щоб діти запам’ятали правило – тікати від машини в зворотному від її руху напрямку. Поки водій розверне авто, дитина вже встигне відбігти на безпечну відстань.
3. Кодова фраза для всієї сім’ї
Придумайте пароль, який знатимуть лише члени вашої сім’ї. І, якщо станеться ситуація, що забрати дитину зі школи ви попросили когось зі знайомих, дитина вимагатиме повідомити їй «кодову фразу», а її незнання має насторожити школяра.
4. Зберігати дистанцію
Дитина має знати, що незнайомці можуть заговорити не тільки дітей, але й дорослих, тому важливо швидко піти в безпечне місце вже через 5-7 секунд після початку розмови. Слід стояти від незнайомця на відстані 2-2,5 метрів. Якщо він наближається, необхідно робити відповідно крок назад. Разом з дитиною потренуйте цю ситуацію.
5. Кричати «Я його не знаю»
Повідомте дитині, що якщо її схопив незнайомець, то можна і необхідно поводитись «погано»: кусатися, дряпатися, вириватися і привертати увагу будь-якою ціною, навіть, якщо дуже страшно. Необхідно гучно кричати: «Я його не знаю! Він хоче мене забрати!» Варто з дитиною час від часу тренуватися так робити.
6. Не заходити до ліфту з незнайомцями
Привчіть дитину чекати ліфт спиною до стіни, щоби бачити всіх, хто до нього підходить. І, якщо це незнайома чи малознайома людина, під будь-яким приводом не заходити з нею до ліфта: робіть вигляд, що щось забули, чи йти до поштових ящиків. Якщо людина запрошує зайти до ліфта, найкращий варіант – спокійно відповісти, що батьки дозволяють їздити в ліфті лише самій або з сусідами. Якщо незнайомець намагається затягнути в ліфт, необхідно кричати, кусатися та битися.
7. Кнопка SOS та додаток для відстеження
Сучасний світ технологій дозволяє батькам у будь-який час дізнатися про місцезнаходження дитини. Це можна зробити, встановивши, наприклад, мобільний додаток. Гаджети з тривожною кнопкою можуть бути у вигляді годинника, брелка, браслета тощо.
Курси та ресурси по позитивному батьківству
ЮНІСЕФ разом з Всеукраїнським громадським центром «Волонтер» розробив онлайн-курси з позитивного батьківства. Ці курси допоможуть вам краще розуміти себе та свою дитину й бути ефективними в подоланні стресів, реагуючи на ситуації, що їх викликають, конструктивно. Протягом вивчення курсів ви дізнаєтеся, як краще впоратися зі стресом, не втрачаючи ресурсів, та як допомогти впоратися зі стресом своїм дітям. Також ми поговоримо про те, як встановлювати правила у вихованні дитини з повагою та любов'ю й говорити зі своїми дітьми мовою любові, як говорити з дітьми різного віку про здоров'я як цінність, як говорити про коронавірус та інші вірусні респіраторні захворювання з дітьми різного віку, як навчити дитину мислити критично та багато іншого цікавого матеріалу.
Для перегляду переходьте за посиланням https://parents.nostress.org.ua/
Підлітковий вік
Підлітковий вік - період значних змін у житті дитини.
Підлітковий вік – це віковий період з 10 до 19 років (за визначенням Організації Об’єднаних Націй). Це вік стрімких фізіологічних, психологічних, соціальних змін, які відбуваються з дитиною, і це саме той період, коли вона потребує як мудрої та виваженої батьківської підтримки, так і свободи у прийнятті рішень та виявленні своїх поглядів та переконань.
На ці та інші запитання ви знайдете відповіді у невеликій книжечці "Підлітковий вік". Дізнавайтеся більше про вашу дитину, любіть її та будьте щасливими.
Підлітковий вік - запитання та відповіді
Твоя історія ще не закінчена: як попередити самогубство
Зрозуміти, підтримати, допомогти....
Кібербулінг. Як боротися?
З розвитком Інтернету та соцмереж з’явився новий вид насильства – кібербулінг. Це приниження чи цькування за допомогою мобільних телефонів та інших гаджетів.
Іноді кібербулінг завдає більше шкоди, ніж побиття. Він має тривалий травмуючий вплив на психіку дитини та може призвести до депресії або навіть самогубства.
